ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВЕДЕННЯ СПРАВ ІНШОЇ ОСОБИ БЕЗ ЇЇ ДОРУЧЕННЯ В УКРАЇНІ ТА ПОЛЬЩІ

У статті досліджено можливість гармонізації українського цивільного законодавства з європейським у напрямі вдосконалення захисту прав осіб, які вчиняють дії в інтересах іншої особи без її доручення (без спеціальних повноважень діяти так). Розглянуто питання формування інституту ведення справ без доручення в українському та польському цивільному законодавстві, особливо під кутом зору порівняння процесів, які мали місце в зазначеній галузі. Задля проведення порівняльної характеристики правового регулювання відносин, що виникають із ведення справ іншої особи без її доручення за законодавством України та Польщі, проведено дослідження цього інституту з витоків, тобто з Римського права й до сьогодення. З огляду на те що вперше на українських землях відносини, які виникають із ведення чужих справ без доручення, врегульовано на тих територіях, котрі перебували під владою Австрії, у Цивільному кодексі для Східної Галичини увагу зосереджено більш детально на періоді панування Австро-угорської імперії, зауважуючи, що українська концепція регулювання ведення чужих справ без доручення формувалася головним чином на підґрунті адаптованої до місцевих умов концепції регулювання відповідних відносин Загального цивільного кодексу Австрії. Поза увагою не залишено й ті українські землі, що перебували під владою Російської імперії. Стосовно Польщі зазначено, що деякий час також мав місце австрійський вплив. Однак він був менш тривалий у часі, поступившись потім потужному впливу французької правової доктрини й законодавства (зокрема регулювання ведення справ без доручення відбувалося відповідно до концепції Французького цивільного кодексу).