Гідність і свобода як базові християнські цінності концепту прав людини

Інтерпретація питань прав людини з державно-правової точки зору та державно-світської ідеології та практики, з одного боку, та з поглядусучасної православної доктрини про людину та її права, з іншого, не завжди збігаються. Однак обидва підходи ґрунтуються на тому, що права людини повинні бути непорушними, недоторканними, однаковими для всіх людей, які повинні бути рівними перед законом незалежно від їхнього ставлення до релігії.Православна церква стверджує, що принцип свободи повинен відповідати моралі та вірі. Ця гармонізація повинна бути відображена в законі,оскільки, на думку церкви, мораль для всіх одна, так як є суттю Десяти Божих заповідей. Гідність особистості є основою всього людського існування та взаємодії з іншими індивідами. Закріплення гідності особистості в правових нормах надає цій якості існування правових властивостей, що створює можливість розглядати цю категорію як одне з основних і суб’єктивних прав людини. З точки зору православ’я, основою гідності людини є віра в те, що кожна людина є справді священною, творінням Бога. В основі гідності людини, яка живе в Христі, лежить переконання, що Святий Дух присутній у його житті. Відповідно до своєї гідності, людина покликана на добрі справи. Головною особливістю церковного розуміння прав людини є оцінка роліта місця моральних цінностей у житті сучасного суспільства. Специфіка полягає у наявності порівняльно-оцінного зв’язку християнської антропології та етики з теорією прав людини.