ПАРАМЕТРИЧНИЙ АНАЛІЗ СИСТЕМИ «КОМУНІКАЦІЯ»

Нерубасська А. О., Сарнавська О. В., Паль- шков К. Є. Параметричний аналіз системи «комуніка­ція». - Стаття. У статті пропонується системно-параметричний аналіз комунікації. Якою б не була комунікація, вона повинна бути безпечною для людини. Однак сьогодні низка факторів стають новими для людства чи окремої особистості. Їх не завжди можливо правильно оцінити, що також виявляється негативним чинником. Вар­то говорити про проблему недостатності термінології, смислів у межах нових інформаційних реалій. Ці реа­лії створили механізми маніпуляції свідомістю не тіль­ки окремих індивідів, але й мас. Мистецтво інакше, ніж наука, висвітлює та привертає увагу суспільства до таких проблем. Але вони співпрацюють у всіх на­прямах, щоб вивчити й запропонувати людям виходи і стратегії. Гуманітарні та природничі науки об’єднали свої зусилля у вирішенні спільних проблем. Важливо, що мета в них одна - створити людині комфортні умови для життя і мінімізувати ситуації, пов’язані з кризами. Мистецтво відкриває особистість як творчу, талановиту, а іноді й геніальну. Це дуже ефективний механізм захисту від комунікативних криз. Автори статті піднімають питання комунікативних проце­сів, які з’являються внаслідок сучасних криз, в тому числі пандемічної ситуації. Сучасна міжособистісна комунікація стає дуже проблематичною. Зменшення контактування між людьми приводить суспільство до кризи комунікації, яка стає онлайн-комунікацією, що веде до нової проблеми - втрати навиків реальної кому­нікації без гаджетів. Пропонується системно-параме­тричне визначення системи «міжособистісна комуні­кація» на підставі системно-параметричного підходу, розробленого українським вченим Авеніром Уйомо- вим. Системний підхід є універсальним методом дослі­дження об’єктів. Головною тезою системного підходу є теза: «будь-який об’єкт можна представити у вигляді системи». Таким об’єктом у цьому дослідженні стає міжособистісна комунікація. В системі «комунікація» виділяються концепт, структура та субстрат (параме­три першого роду), причому проведено двоїсте моделю­вання системи. В першому разі знаходили реляційний концепт та атрибутивну структуру, в іншому, навпа­ки, - атрибутивний концепт та реляційну структуру. Два визначення є доповненням одне одного. Викорис­тавши параметри другого роду (бінарні атрибутивні параметри), ми запропоновали більш глибокий аналіз досліджуваного об’єкту. Системи охарактеризовані як впорядковані, структурно-багатовимірні та незаверше­ні, тобто відкриті.