ДО ПИТАННЯ ПРО ДЕМАРКАЦІЮ ПОНЯТЬ «КАРТИНА СВІТУ», «СВІТОГЛЯД» ТА «ОБРАЗ СВІТУ»

Кириленко К. М. До питання про демаркацію понять «картина світу», «світогляд» та «образ світу». - Стаття. У статті з урахуванням традицій вітчизняного наукового обігу аналізуються та розмежовуються по­няття «картина світу», «внутрішня картина світу», «образ світу», «світогляд», які функціонують як си­нонімічні терміни для позначення уявлень людини про навколишню дійсність та визначення розуміння нею свого місця і призначення у ній. Розрізнення цих понять є нагальним завданням для наукового співто­вариства, оскільки термінологічна синонімія усклад­нює порозуміння та позбавляє наукові дослідження чіткості формулювань. Поняття «картина світу» висвітлюється як таке, що фіксує пізнавально-теоретичну основу уявлень певної епохи, охоплює собою велике коло когерент­них поглядів і переконань та є підґрунтям формуван­ня аксіологічних регуляторів і мотиваторів поведінки окремих особистостей. Картина світу як вона втілюєть­ся на рівні окремої людської особистості, яка формує своє розуміння світу на основі власних та здобутих в готовому вигляді знань, усвідомлених та позасвідомих чинників, визначається терміном «внутрішня карти­на світу». Термін «образ світу» використовується для позначення формування «картини світу» на особистіс- ному рівні, ним фіксується усвідомлена її особистісна репрезентація. Терміном «світогляд» позначається система уявлень людини про світ та її особисте місце в ньому, у якій важливим складником структури є цін­нісно-мотиваційні регулятори людської поведінки. По­няття «картина світу» фіксує пізнавально-теоретичну основу уявлень певної епохи та є неперсоніфікованим утворенням, хоча й таким, що існує на особистісному рівні. Поняття «світогляд» позначає ті погляди і пере­конання, які є особистісним надбанням, хоча й таким, що екстрапольоване та тісно пов’язане із онтологічни­ми, гносеологічними вимірами людського буття у пев­ному соціокультурному середовищі. Демаркація визначених понять є шляхом до повно­ти розуміння тем та проблем, які ними позначаються, що є важливим завданням гуманітарних студій ХХІ ст. у контексті окреслення вихідних підвалин сучасної си­нергетично-еволюційної картини світ.