Траст, фідуція, довірча власність: поняття та взаємозв’язок

У статті автор розкриває різні підходи до понятійного апарату трасту та фідуції, окреслює їх місце в системі довірчих правовідносин, використовуючи досвід численних науковців та аналізуючи практику застосування. Під час компаративного дослідження відносин довірчої власності також було розглянуто праці відомих дослідників трасту та трастоподібних конструкцій. Центральним проблемним питанням цієї праці є відсутність єдиного зрозумілого та послідовного підходу до розуміння довірчої власності, трасту, фідуції, який би повністю сприймався як на теоретичному, так і на практичному рівні широким колом науковців, законотворців та юристів-практиків. Визначення поняття «трасту» та «фідуції» є досить складним завданням з огляду на широкий спектр застосування цих правових інститутів та наявність великої кількості різних дефініцій, що так чи інакше вказують на важливі ознаки названих юридичних конструкцій. Окрім цього, автор наголошує на принциповій відмінності розуміння трасту в загальному праві та праві континентальному. У роботі також наводиться вітчизняна наукова думка щодо довірчої власності та співвідношення понять «трасту», «фідуції» та «довірчої власності». Автор робить висновок, що правова природа трасту та фідуції є різною, відрізняється насамперед історичними передумовами виникнення та формування, але здебільшого тим, що коло фідуціарних правовідносин є ширшим, ніж коло трастових правовідносин. В англо-американський правовій системі «фідуціарність» - це лише одна з ознак трастових правовідносин, яка є дуже важливою ознакою. Центральним висновком статті є те, що поняття «трасту» та «фідуції» не є тотожними, однак вони мають багато спільного, що, виключивши відносини, де є тільки елемент довіри, дає підстави віднести їх до одного інституту - довірчої власності. Загалом розбіжності загального права та континентального права в розрізі права довірчої власності дають підстави автору статті виокремити спільні та відмінні риси праворозуміння різних конструкцій, які так чи інакше регулюють одне коло правовідносин.