
Юридичний зміст поняття електронної демократії
Author(s) -
П. В. Куфтирєв
Publication year - 2019
Publication title -
актуальні проблеми держави і права
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2664-6269
pISSN - 2309-818X
DOI - 10.32837/apdp.v0i83.123
Subject(s) - democracy , politics , direct democracy , political science , representative democracy , the internet , liberal democracy , subject (documents) , law and economics , sociology , law , computer science , world wide web
У статті проаналізовано підходи до визначення поняття «електронна демократія». Автором було досліджено вітчизняні та зарубіжні електронні ресурси та академічні джерела, в яких надаються визначення цієї дефініції. Встановлено, що ґенеза назви «е-демократія» походить від ранніх інтер-нет-форумів 90-х років ХХ ст. Порівняно визначення, які надані в україномовній та англомовній вер-сіях вільній інтернет-енциклопедії «Вікіпедія», а також у інших відомих довідкових ресурсах (зокре-ма, в енциклопедії «Британіка»). Автор зробив висновок, що політико-правова категорія електронної демократії містить як політи-ко-соціологічні, так і юридичні аспекти. Автор звернув увагу на переваги так званого праксеологіч-ного підходу, тобто визначення прямої електронної демократії у динаміці її розвитку. Було звернуто увагу на те, що існує два підходи до розуміння е-демократії: як нової окремої форми демократії, що іс-нує поряд із представницькою та прямою, тобто, фактично є третьою формою демократії; а також е-де-мократія розглядається лише як електронна версія існуючих традиційних форм демократії (прямої тарепрезентативної). Автор розділяє другу позицію і вважає, що використання нових інформаційно-ко-мунікаційних технологій не створює нового виду демократії, оскільки її сутність, як виду політи-ко-правового режиму не змінюється, а міняється лише носій, через який реалізується волевиявлення народу. Хоча при цьому свого характерного прояву е-демократія набуває саме у формі прямої (безпосе-редньої), оскільки у репрезентативній формі демократії відсутня така необхідність опосередковувати волевиявлення суб’єкта прийняття рішень за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.Автором досліджено вузьке та широке розуміння е-демократії. У вузькому розумінні е-демократію розглядають як використання електронної підтримки для забезпечення відповідних конституційних прав, що вимагають тих чи інших формальних рішень; у широкому – врахування думки і залучення громадян і організацій у політичні відносини і процеси. Також проведено порівняння визначень е-де-мократія із тотожними дефініціями, які зустрічаються у науковій літературі – мережева демократія, кібер-демократія, теле-демократія тощо.За результатами дослідження автор дійшов висновку, що вивчення витоків формування поняття е-демократії дозволяє більш глибоко опанувати різні сторони цього явища, яке містить у собі неви-черпний потенціал свого прояву.