
МОНО- ТА ПОЛІЦЕНТРИЧНІСТЬ ПІДХОДІВ У ФОРМУВАННІ КОМУНІКАТИВНО-МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ-ГУМАНІТАРІЇВ
Author(s) -
Надія СКРИПНИК
Publication year - 2022
Publication title -
acta paedagogica volynienses
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2786-4707
pISSN - 2786-4693
DOI - 10.32782/apv/2022.1.2.27
Subject(s) - psychology
У сучасному лінгводидактичному дискурсі все частіше спотерігається неоднорідність у доборі, обсязі й зв’язках між методичними підходами, скерованими на формування комунікативно-мовленнєвої компетентності студентів гуманітарних закладів вищої освіти. У зв’язку з цим метою статті обрано аналіз таких підходів між крайніми способами їх добору – моно- та поліцентричністю. У публікації окреслено основні понятійні ознаки дефініцій «принцип навчання», «підхід». Зібрано ґрунтовний матеріал щодо наукових розвідок у цій царині. Задля досягнення мети основними виступили порівняльно-зіставний метод, метод екстраполювання суті підходів на конкретні компетентності, які формуються; метод ранжування, який визначає видо-родові відношення та відношення включеності між підходами, метод моделювання й схематичного представлення гетерогенних підходів. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в рамках однієї статті було здійснено спробу узгодження поліцентричного та моноцентричного підходів у доборі лінгводидактичних підходів до формування комунікативно-мовленнєвої компетентності студентів гуманітарно-педагогічного коледжу. Уперше було обґрунтовано моноцентричний підхід при формуванні конкретних компетентносей, обов’язковість компетентнісного та системно-синергетичного, особистісно-прагматичного, комунікативно-діяльнісного, дискурсоцентричного підходів та можливість залучення невизначеної множини периферійних підходів за конкретною функційною здатністю формувати конкретні компоненти комунікативно-мовленнєвої компетентності в межах рамкових. Висновки дослідження полягають у визнанні неоднорідності у класифікації й доборі методичних підходів у лінгводидактиці вищої школи, можливості їх рамкового окреслення та поліцентричного наповнення у кожній методичній ситуації чи при досягненні вузької лінгводидактичної мети.