ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНИЙ АНАЛІЗ КОНЦЕПЦІЇ «СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНОЇ СТІЙКОСТІ» ТА МЕХАНІЗМІВ ЇЇ ПІДТРИМКИ ЧЕРЕЗ СПЕЦИФІЧНИЙ КОМПОНЕНТ МІЖСЕКТОРНОГО ПАРТНЕРСТВА

Все більш активно розглядається питання того, як бізнес-моделі створюють та вимірюють економічну цінність у соціально-екологічних системах, проте наявні наукові праці не в повному обсязі відповідають на питання, як організації сталих бізнес-моделей, основним і відмінним механізмом яких є міжсекторні партнерства, можуть підтримувати соціально-екологічну сталість. На основі проведеного аналізу сучасної наукової літератури, у статті сформовано теоретичний підхід щодо розширення наявних методик підтримки соціально-екологічної стійкості з точки зору “комплексної адаптивної системи” (КАС). Розроблено структуру, яка визначає ключові стратегічні, інституційні та навчальні елементи партнерства, на які покладаються сталі бізнес-моделі для підтримки соціально-екологічної стійкості. Завдяки проведеному дослідженню даної структури підтверджено важливість оцінки бізнес-ініціатив з точки зору їх впливу на сталість на рівні соціально-екологічних систем, а не лише організацій. В дослідженні проаналізовано, яким чином міжсекторні партнерства забезпечують організаційну підтримку бізнес-моделей для розвитку соціально-екологічної стійкості. Поєднуючи ключові особливості КАС та ключові елементи партнерства, можливим стає розуміння потенціалу та важливості завдання створення міжсекторних партнерств, котрі б підтримували соціо-екологічну стійкість та давали б змогу уникати та/або комплексно вирішувати непередбачувані системні проблеми як на рівні організацій так і поза їх межами в цілому. Ці елементи міжсекторного партнерства потребують розгляду та взаємоузгодження для забезпечення та створення соціальної та екологічної цінності, та подальшого дослідження щодо їх можливого впливу на соціально-екологічну стійкість.