ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗВ’ЯЗКИ МІЖ МОВНИМИ ЗНАННЯМИ ТА ПСИХОЛОГІЧНИМИ ЯКОСТЯМИ ОСОБИСТОСТІ В ПРОЦЕСІ МОВЛЕННЄВО-МИСЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Стаття є теоретико-емпіричним дослідженням внутрішніх когнітивних процесів людини, пов’язаних мисленнєвою та мовленнєвою діяльністю. Робота поєднує в собі філологічну та психологічну парадигми. У теоретичній частині здійснено огляд й аналіз мовленнєво-мисленнєвих процесів людини, що уможливлюють сприйняття, збереження нової інформації індивідумом, її внутрішню переробку та подальше відтворення. Відображено погляди та гіпотетичні теорії на окреслену проблематику низки відомих філологів і психолінгвістів: Н. Хомського, Л. С. Виготського, О. М. Леонтьєва, О. Р. Лурії, Дж. Андерсона й ін. У дослідженні розкрито, передусім, інтегративну складову частину теорій кожного із зазначених учених. У результаті описаного теоретичного аналізу когнітивних процесів, спрямованих на сприйняття, збереження, переробку та репродукування інформації вдалося встановити лексико-предметні відношення між поняттями: мовні знання, енциклопедичні знання, вивідні знання. У практичній частині використано низку психологічних і психолінгвістичних тестових й опитувальних методик задля пошуку кореляцій між психологічними рисами особистості та особливостями функціонування її когнітивних процесів, прямо чи опосередковано пов’язаних із мовною діяльністю. У результаті математичної обробки отриманих статистичних даних удалося виявити панораму кореляційних зв’язків між такими психологічними якостями особистості, як невротичність, сором’язливість, комунікабельність, пізнавальний мотив, особливості комунікативної поведінки, структура мотиваційної й емоційної сфер та специфікою перебігу когнітивних процесів, пов’язаних із накопиченням та формуванням мовних знань і їх якісний перехід на рівень мовної компетентності. Виявлені й описані автором в цій роботі тенденції та закономірності можуть виступати в ролі елементів емпіричної основи в майбутньому створенні нових, особистісно орієнтованих методик викладання іноземних мов. Окрім того, установлені факти також будуть корисними для побудових нових теорій і моделей когнітивних процесів людини.