ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ІНСТИТУТУ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ПОКАРАННЯ ЗА ХВОРОБОЮ НА ТЕРЕНАХ УКРАЇНИ

У статті проведено ретроспективний аналіз інституту звільнення від покарання за хворобою на українських землях, відповідно до авторської періодизації (передумови, зародження, становлення та сучасний стан). Наголошено, що історичний розвиток інституту звільнення від покарання за хворобою варто розглядати від появи передумов його виникнення, тобто із часів імперських експансій території України XIX століття. Встановлено, що передумови та процес зародження інституту розвивалися «еволюційно», через складнощі медичного забезпечення, неможливість здійснення трудової діяльності засудженими та з розвитком гуманістичних начал у кримінальному праві. Проаналізовано кримінальне законодавство Австро-Угорщини, Російської імперії та Радянської України (Українська Соціалістична Радянська Республіка й Українська Радянська Соціалістична Республіка). Доведено, що приводом для передумов виникнення інституту звільнення від покарання за хворобою слугував інститут неосудності. Зародження інституту пов’язано з розвитком радянського кримінального права, зокрема під час воєнного (Друга світова війна) та післявоєнного періодів. Визначено, що становлення інституту звільнення від покарання за хворобою відбулось у радянський період як кримінально-процесуального інституту (з 1960 року). Сучасний період розвитку інституту звільнення від покарання за хворобою нерозривно пов’язаний із набранням чинності Кримінальним кодексом України. Сучасна реґламентація інституту звільнення від покарання за хворобою цілковито відтворює логічність та послідовність його розвитку. Отримані висновки будуть корисні науковій спільноті під час проведення подальших наукових досліджень, з урахуванням особливостей розвитку інституту звільнення від покарання за хворобою. Наголошено на необхідності проведення ґрунтовного наукового дослідження інституту звільнення від покарання за хворобою для подальшої законопроєктної діяльності.