СУДОУСТРІЙНІ ТА КРИМІНАЛЬНІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ СЛІДЧОГО СУДДІ

У статті узагальнено чинне законодавство, судову практику визначення належного слідчого судді для забезпечення судового контролю під час досудового розслідування. Відповідно до європейських стандартів судочинства, втручання органів виконавчої влади у права окремих осіб повинно перебувати під ефективним контролем, який має забезпечуватися судовою системою. Встановлено, що функції слідчого судді можуть виконувати судді, обрані зборами суддів відповідного суду першої інстанції. Судовий контроль щодо законності проведення негласних слідчих розшукових дій здійснюють голова відповідного апеляційного суду або, за його визначенням, інший суддя цього суду, а також слідчі судді Вищого антикорупційного суду – у межах власної предметної підсудності. З’ясовано підстави для передання функції судового контролю слідчим суддям інших судів. Здійснено аналіз норм законодавства щодо обрання слідчих суддів, визначення їхнього статусу у кримінальному провадженні, висловлено пропозиції щодо його вдосконалення та систематизації. Слідчий суддя, будучи представником суддівського корпусу, користується гарантіями фахової незалежності і недоторканності, які закріплено Конституцією і законами України. Дотримання вимоги щодо незалежності та неупередженості слідчого судді реалізується за допомогою процедури автоматичного розподілу матеріалів кримінального провадження між суддями відповідного суду першої інстанції, а після визначення конкретного слідчого судді – через використання інституту самовідводу та відводу. Слідчий суддя у своїй діяльності є незмінним, оскільки після вступу у кримінальне провадження він має здійснювати судовий контроль до завершення досудового розслідування, за винятком періодів неробочого часу, під час яких ці повноваження здійснює черговий слідчий суддя.