ПРАВОВИЙ СТАТУС МЕДІАТОРА В КОНТЕКСТІ ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЇ МЕДІАТОРА В ПОЛЬЩІ

Мета статті полягає в тому, щоб вказати на внутрішню диференціацію правового статусу ролі медіатора в польській правовій системі в контексті її неоднорідності та загального характеру, а також привернути увагу до діяльності, яка здійснюється у сфері професіоналізації медіатора з перспективою на майбутнє. Зазначимо, що останніми роками в Польщі зріс інтерес до професії медіатора. Цій тенденції сприяє досить ліберальне визначення законодавцем вимог до виконання цієї професійної функції. Автори статті аналізують чинне правове регулювання щодо вимог до кандидатів у медіатори в Польщі (зокрема, щодо так званих постійних медіаторів, за допомогою так званого догматико-правового методу),о бґрунтовують свою позицію шляхом аналізу судових рішень (вказують на їх неоднорідність)т а реалізовуваних дій законодавця в цій сфері. Особлива проблема полягає в досить ліберальному визначенні польським законодавцем вимог до виконання цієї професійної ролі. У поєднанні з відсутністю рішень щодо інших елементів правового статусу цієї професії (зокрема, юридичної відповідальності)ц е призводить до відсутності довіри до інституту медіації. Щоб цього не сталося, законодавець уживає заходів, спрямованих на розширення сфери використання медіації в судових спорах, одним із яких є дії щодо подальшої професіоналізації професії медіатора (зокрема, описані роботи щодо створення Національного реєстру медіаторів) .Ця діяльність зміцнить позиції медіатора як учасника системи правосуддя, а його професіоналізм сприятиме багатоплановому завершенню спорів у медіації, а отже, допоможе судовій системі розглянути величезну кількість справ, переданих до суду, адже значна частина спорів (за їхнім предметом)н е потребує тривалого та формалізованого судового розгляду (наприклад, у зв’язку з отриманням доказів).