ДЕЯКІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ “COMMUNITY POLICING” В УКРАЇНІ

У статті досліджено як концепція “community policing” реалізується в Україні, а саме в контексті забезпечення ефективної взаємодії поліції та громади заради побудови та підтримання безпечного середовища. Проаналізовані сучасні бачення цієї концепції вітчизняних та європейських науковців. Зроблено висновок, що, незважаючи на різноманіть їхніх поглядів, майже кожен автор під “community policing” розуміє взаємодію поліції (основна мета якої – служіння суспільству) та громади (яка поважає поліцію та добровільно співпрацює) заради єдиної мети – проведення ефективної профілактичної діяльності, тобто запобігання правопорушенням, порушенням громадського порядку та спокою. На основі досвіду відділення зв’язків із громадськістю Департаменту патрульної поліції виокремлені наявні дієві механізмі, серед яких особливе місце належить реалізованим за останні 4 роки масштабним проєктам. А саме: «Шкільний офіцер поліції» та «Сусідська варта» реалізовані безпосередньо відділом зв’язків із громадськістю. Проєкт «Поліцейський офіцер громади» запроваджений Національною поліцією України, проєкт “DrugHunters” реалізований Департаментом патрульної поліції в листопаді 2021 року. Підсумовано, що нині правоохоронні органи країни перебувають у так званому «перехідному становищі», бо держава вже відмовилася від розуміння функції поліції як суто карального органу. Однак ще не вибудували цей орган у новому форматі, основа якої – робота відповідно до концепції “community policing”. Та наголошено на тому, що сьогодні єдиний можливий шлях розвитку поліції – це створення сервісної служби, щоденна робота якої основується на концепції “community policing”. Однак доки чинне законодавство не буде доповнено суворою нормою щодо відповідальності особи за образу поліцейського, який виконує свої функціональні обов’язки, побудувати справді сервісну службу буде майже неможливо.