z-logo
open-access-imgOpen Access
ТРАДИЦІЇ ЯГЕЛЛОНСЬКОЇ ТА П’ЯСТІВСЬКОЇ КОНЦЕПЦІЙ У СУЧАСНІЙ ЗОВНІШНІЙ ПОЛІТИЦІ ПОЛЬЩІ
Author(s) -
Тетяна Єлова
Publication year - 2021
Publication title -
lìtopis volinì
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
ISSN - 2305-9389
DOI - 10.32782/2305-9389/2020.23.16
Subject(s) - business
У статті здійснено спробу проаналізувати традиції сучасної польської зовнішньої політики, що беруть свій початок від історично апробованих ягеллонської та п’ястівської концепцій, що були сформульовані польсь- кою політичною елітою в попередні століття. Концепції отримали свої назви за домінуючими кoролівськими динaстіями Польської держави періоду середніх віків – «П’ястівська» і «Ягеллонська». П’ястівська та ягеллонська концепції – найдавніші політичні польські доктрини, що корінням сягають періодів розквіту польської держави, часів величі і могутності, саме той період слугує взірцем для наслідування і проєктується сучасниками на власні реалії. Перша зі згаданих концепцій спрямована на активізацію співпраці з Німеччиною та паралельне пасивне ставлення до взаємин або навіть конфронтаційні стратегії у відносинах із східними сусідами. Друга, ягеллонська зовнішньополітична концепція, на противагу, ставить у центр активну експансію в напрямі Білорусі, Литви, України та Росії. Ягеллонська концепція, по суті, сповідує ідею «підкорення Сходу» та утворення багатонаціональної держави із центром у Варшаві. У ХХ столітті п’ястівська та ягеллонська концепції отримали нове дихання і проявилися через концепції федералізму та прометеїзму, запропоновані польським політичним діячем Ю. Пілсудським, проявилися через інкорпоративну політику польських ендеків та Р. Дмовського, отримали нове трактування польською політичною еміграцією на шпальтах паризької «Культури», реалізовувалися на практиці у 90-х роках ХХ – на початку ХХІ століття урядами Республіки Польща. Саме ягеллонська та п’ястівська зовнішньополітичні доктрини лягли в основу формування концепцій зовнішньої політики Другої та Третьої Речі Посполитої. Традиції реалізації зовнішньої політики Польщі щодо українців, що сформувалися в попередні століття, приможилися і доповнилися новим баченням, були адаптовані до нових геополітичних реалій та набули нових особливостей прояву у ХХ – на початку ХХІ століття.

The content you want is available to Zendy users.

Already have an account? Click here to sign in.
Having issues? You can contact us here