ПРОЯВ УТОПІЗМУ МІЛЛЕНАРИСТСЬКОГО ВЧЕННЯ В ІСТОРІЇ КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ ЕПОХИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Стаття присвячена розгляду середньовічної утопії в руслі мілленаристського вчення. Згідно з логікою дослідження, автор починає свій аналіз питання з дослідження специфіки сприйняття часу та історії середньовічною людиною, внаслідок цього переходить до визначення сутності мілленаризму, його характери- стик. Як приклад прояву утопізму мілленаристського вчення розглядається селянське повстання в Німеччині 1524–1526 років під проводом Томаса Мюнцера. Автор звертає увагу на ту обставину, що утопія в середньовічному суспільстві країн Західної Європи не мала значного рівня прояву. Йдеться про вплив релігії на всі сфери тодішнього суспільства, що виразилося у специфіці світосприйняття на основі релігійних канонів. Християнська культура в цей час пропонувала дещо іншу інтерпретацію часу та історичного процесу, на відміну від попередньої епохи. Античний циклізм історичного процесу було відхилено, проголошено одночасно його незворотність, бо все, що відбувається в новозавітній версії часу, є низкою явищ унікальних, неповторних. Йдеться про лінійне сприйняття часу, його завершеність, що виражається в есхатологічному вченні. Звісно, в таких умовах утопія, виступаючи породженням людської свідомості, отримала нову сферу формування свого ідеалу. У цьому випадку мілленаризм став релігійною та ідеологічною основою формування утопічного ідеалу. Ідеальним тут виступає світ, який настане після другого пришестя Христа. У цьому ракурсі протестний характер мілленаристкього руху Т. Мюнцера має явно виражений характер утопізму, адже тут ми бачимо, що метою його руху стала вже необхідність змінити соціальну дійсність і втілити утопічний ідеал. Спрямований на боротьбу з феодалами, радикально налаштований селянський рух розглядався Т. Мюнцером як боротьба «добра зі злом», кінцевою метою якого мало стати досягнення досконалого соціального стану.