ДИЛЕМА ЖЕРТОВНОСТІ В ПРОФЕСІЇ ЛІКАРЯ: МОРАЛЬНА ЦІННІСТЬ ЧИ ВІКТИМІЗАЦІЯ?

Анотація. Постановка проблеми. В процесі реформування вітчизняної медицини відбувається зміна парадигми в напрямку комерціалізації надання медичних послуг, що не збігається з традиційним для нашого суспільства образом лікаря, який у своїй професійній діяльності керується моральними якостями та жертвує особистими інтересами задля блага своїх пацієнтів. Формулювання мети статті. Мета – з’ясувати ставлення студентів медичного факультету до феномену жертовності як складової лікарської професії. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Жертовність лікаря в процесі його професійної діяльності детермінується нормами етики та деонтології, гуманним прагненням надавати допомогу хворим, що становить сутність професійної честі та гідності медичних працівників. Матеріали та методи дослідження. В дослідженні взяли участь 47 студентів 1-3 курсів медичних факультетів різних вищих навчальних закладів м. Києва, середній вік респондентів становив 19,3 років. Дослідження складалося з двох частин: написання студентами кротких есе за темою жертовності в професії лікаря з наступним аналізом їх змістової сутності, та психодіагностики за допомогою Методики діагностики соціально-психологічних установок особистості в мотиваційно-потребовій сфері О. Ф. Потьомкіної. Результати дослідження. За методикою Ф. Потьомкіної, альтруїзм виявився провідною орієнтацією 51,1% студентів-медиків, при наявності тісного (сильного) прямого зв’язку між орієнтацією на альтруїзм та результат і аргументацією жертовності як моральної складової професії лікаря (коефіцієнт кореляції дорівнює 0,754). Навпаки, між цією аргументацією та орієнтацією на владу та гроші кореляційний зв’язок виявився зворотним (коефіцієнт кореляції дорівнює -0,956). Обговорення результатів дослідження. Аналіз текстів есе дозволив виділити кілька основних точок зору на питанння жертовності, зокрема: розуміння жертовності як рудименту, прояву прихильності до вже застарілих і неактуальних традицій (10,7%); надання пріоритету власним, приватним інтересам перед інтересами пацієнта, коли в ситуації вибору перевага надається потребам сім’ї лікаря (31,9%); трактування жертовності як маніпулятивної техніки задля отрманння певних переваг, визнання (2,1%), а також визнання жертовності як свідомо обраної необхідної складової лікарської професії (55,3%). Висновки та перспективи подальших досліджень. Висловлювання щодо проблеми жертовності професії лікаря, якими студенти аргументували свою думку, досить яскраво ілюструють світоглядні й професійні орієнтири сучасної молоді. Наше дослідження вказує на важливість питання моральної складової професійної діяльності лікаря. Питанням професійної етики, біоетики та деонтології в програмі підготовки майбутніх лікарів, а також розгляду в процесі вивчення історії медицини питання жертовності як свідомого морального вибору лікаря має бути приділено першчергову увагу як основі виховання особистості студентів. Тільки за умов покладання процесу формування ключових освітніх компетенцій на моральну основу може бути забезпечене гідне сьогодення у майбутнє вітчизняної медицини.