СУСПІЛЬНИЙ ЗАПИТ НА ІНФОРМАЦІЙНУ БЕЗПЕКУ

Зазначено, що впровадження сучасних інформаційних техно- логій у сфери життєдіяльності (культурну, соціальну, економічну, політич- ну) істотно підвищило залежність суспільства і кожної конкретної людини від надійності функціонування інформаційної інфраструктури, достовірно- сті використовуваної інформації, її захищеності від несанкціонованої моди- фікації, а також протиправного доступу до неї. Сформульоване наступне визначення поняття інформаційна безпека — це стан інформаційного середовища, що забезпечує задоволення інформа- ційних потреб суб’єктів інформаційних відносин, безпеку інформації та за- хист суб’єктів від негативного інформаційного впливу. В даному визначенні суб’єктами інформаційних відносин можуть бути: держава, суспільство, ор- ганізації, людина. Схарактеризовані наступні види інформаційної безпеки: інформаційна безпека держави, інформаційна безпека суспільства та інфор- маційна безпека особистості. Зазначено, що інформаційна безпека, виходячи з двоєдиної сутності ін- формації, повинна бути спрямована як на захист об’єктивної, так і суб’єк- тивної її складової. У першому випадку вона виступає у вигляді безпеки ін- формації, у другому — у вигляді інформаційно-психічної безпеки. Таким чином, захист інформації передбачає систему заходів, спрямова- них на недопущення несанкціонованого доступу до інформації, несанкціо- нованої її модифікації, втрати, знищення, порушення цілісності тощо. Однак проблема захисту громадян від негативної інформації значно складніша, ніж проблема захисту інформації загалом через те, що інформаційні ризики надзвичайно різноманітні, а їх вплив не завжди очевидний. В умовах турбулентності вирішення проблеми захисту суспільства в ін- формаційній сфері повинно носити комплексний системний характер та здійснюватися на різних рівнях: нормативному, інституційному та особи- стісному.