
АРХЕТИП СОЦІАЛЬНОЇ СПРАВЕДЛИВОСТІ ТА ІДЕОЛОГІЧНА КОНФРОНТАЦІЯ СУЧАСНИХ МОДЕЛЕЙ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ
Author(s) -
Володимир Судаков
Publication year - 2019
Publication title -
publìčne urâduvannâ
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2617-2224
pISSN - 2414-0562
DOI - 10.32689/2617-2224-2019-18-3-427-438
Subject(s) - political science
Проаналізовано сутнісні характеристики архетипу соціальної справедливості як інтегративного транскультурного базису мирного співіс- нування людей та як специфічної конфліктогенної основи, яка зумовлює відтворення різних форм ідеологічної конфронтації між протекціоніст- ською, ліберальною та інтерсоцієтальною (глобальною) технологічними моделями соціальної політики в сучасних класово-стратифікованих су- спільствах. Аргументовано, що процеси економічної, політичної та куль- турної глобалізації є важливими чинниками, які зумовлюють потреби на- укової розробки нової теорії соціальної справедливості як пізнавального інструменту пояснення суперечностей глобальної стратифікації та глобаль- них соціальних нерівностей між аграрними, індустріальними та постінду- стріальними суспільствами, а також як категоріальної основи модернізації існуючих технологій соціальної політики. Підтримується позиція вчених, які намагаються використати нові ідеї “дистрибутивної справедливості” з метою розвитку спеціалізованих соціальних тем стосовно справедливості в суперечливому контексті сучасних глобалізованих міжкультурних взає- модій та комунікацій. Звернено увагу на значущість конкретизації понят- тя “соціальна політика”, зміст якого визначається специфічними вимірами глобального, наднаціонального та національного характеру. Ідентифіковано категоріальну основу протекціоністської, ліберальної та інтерсоцієтальної технологічних моделей соціальної політики та доведено, що цим моделям притаманна спільна інтенція обґрунтування архетипного статусу соціаль- ної справедливості. Водночас констатовано, що ці моделі, як інструменти соціального менеджменту, мають виразну популістську орієнтацію, що об- межує їх практичну значущість при вирішенні завдань демократизації соці- ального контролю.