ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ КООПЕРАТИВНОГО РУХУ В УКРАЇНІ В КІНЦІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ ст.

Зазначено, що з метою подолання соціально-економіч- них проблем сільських громад і перебудови суспільного ладу наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. у різних регіонах України поширення набув коопе- ративний рух, який згодом став загальнодержавним соціально-економічним явищем. Формування обслуговуючої кооперації здійснювалось через ство- рення сільськогосподарських товариств та їх об’єднань у кооперативні спіл- ки, союзи та центри розвитку. Доведено, що становлення кооперативного ру- ху не відбувалося без втручання органів державної влади, які крім прийняття відповідних нормативних документів, постійно намагалися нав’язати грома- дам партійну ідеологію через співпрацю з кооперативною системою. Встановлено, що кооперативні установи впливали на політичне життя країни че- рез фінансування партій та проведення агітаційної роботи серед населення. З’ясовано, що поширення кооперації відбувалося через масове здійснен- ня кооперативами та їх інституціями культурно-просвітницької, інформа- ційно-консультативної та освітньої роботи. Зокрема, особлива увага при- ділялася створенню кооперативних гуртків, шкіл, бібліотек, проведенню демонстраційних показів і виставок, організації прокатних станцій сільсько- господарської техніки й обладнання. Резюмовано доцільність врахування історичного досвіду становлення і розвитку кооперації як соціально-економічного явища у державі за сучас- них умов проведення реформи децентралізації повноважень влади та по- яви сільських об’єднаних територіальних громад. Зазначено, що для успішно- го розвитку сільських територій України слід зосередити увагу на основних ідеологічно-організаційних засадах відродження і розвитку українського ко- оперативного руху, вихованні національно свідомих членів суспільства, під- вищенні культурно-освітнього та фінансово-економічного рівня населення.