УМОВИ ВПРОВАДЖЕННЯ АСИМЕТРИЧНОЇ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ

Розкрито сутність асиметричної децентралізації як виду по- літичної децентралізації, її ідейна основа та інституціональне призначення, визначено умови, що відкривають перспективи її впровадження в Україні. Показано, що асиметрична децентралізація є видом політичної децентра- лізації, за результатами якої регіональним органам влади надаються неод- накові повноваження. Її інституціональне призначення полягає у наданні регіонам відносної автономії в політико-правовому, матеріально-фінансо- вому, етнокультурному чи інших сенсах з метою розв’язання регіональних конфліктів та подоланні сепаратистських настроїв. Така автономія дає змогу захищати права громадян та реалізувати інтереси окремих історично сформованих регіонів, де існують значні розбіжності в історико-культурному, геополітичному, етнополітичному, економічному планах. Ідейною базою асиметричної децентралізації в Україні виступає євро- пейський “новий регіоналізм”, який обґрунтовує принцип відтворення по- літичної самобутності регіону, у межах якого обґрунтовується підвищення ефективності управління, зниження рівня корупції, залучення громадян до управління на основі партисипативної демократії, забезпечення демокра- тичних стандартів, підвищення якості в наданні адміністративних послуг, економічне зростання. Стверджується, що європейський вибір орієнтує Україну йти шляхом “нового регіоналізму”. Проте, в нинішніх умовах асиметрична децентралі- зація не має підтримки з боку політичних сил та населення регіонів. Харак- терною особливістю сучасної України є її інституціональна слабкість. Тим не менш, автор стверджує, що консервація процесів децентралізації надовго залишить Україну на узбіччі європейського шляху розвитку. На закінчен- ня стверджується, що адекватна для України модель децентралізації може допускати елементи асиметричності лише за певних умов: зламу партій- но-олігархічної системи, впровадження механізмів поміркованого партій- ного плюралізму, наявності механізмів партисипативної та консенсусної демократії, зміцнення культурно-інституціонального середовища та основ місцевого самоврядування, оптимізації та раціоналізації публічного управ- ління, демократизації суспільно-політичного життя в цілому.