Синдром Туретта: вправи при ожирінні, опис випадку

Анотація. Синдром Туретта (СТ) зазвичай супроводжується руховими та голосовими порушеннями. Було виявлено, що симтоми СТ зазвичай зменшуються у підлітковому віці та у час дорослішання. Діти також можуть мати проблеми зі сном, слабкі академічні досягнення, занижену самооцінку та складнощі у контролі поведінки. Причини виникнення СТ ще достатньо не вивчені. Ретельний аналіз спеціальної літератури свідчить про наявність багатьох досліджень з фармакологічного, поведінкового, психологічного та хірургічного менеджменту, проте не вивлено робіт з менеджменту підвищенної маси тіла серед дітей із СТ. Мета. Вивчити можливу ефективність програми, що включає вправи, націлені на зменшення ваги як додаток до фармакологічного лікування СТ, запропонованого у конкретному медичному випадку. Методи. Аналіз науково-методичної літератури, тестування, застосування вправ для зниження маси тіла. Результати. У ході дослідження пацієнт із синдромом Туретта отримував медикаментозне лікування, але в нього розвинувся такий медикаментозний побічний ефект, як збільшення маси тіла. Для цього пацієнта було розроблено відповідну програму, що складалася з аеробних врав для зниження ваги та розвитку координації і спритності. Програма включала стаціонарне педалювання, ходьбу в гору і вниз на підніжці висотою 30 см з двосторонніми рухами рук вгору і вбік. Регулярний моніторинг показав, що після 5 місяців, протягом яких суб’єкт дотримувався встановленої програми, його маса тіла зменшилася на 2,5 кг, а зі збільшенням зросту індекс маси тіла (ІМТ) знизився до 23,5 кг ∙ м–2. Хоча пацієнт все ще був у категорії ожиріння, але зниження маси та ІМТ показали хорошу позитивну динаміку. Його ліпідний профіль продемонстрував, що значення тригліцеридів знизилося з 210 до 178 мг ∙ дл–1. Рівні ALT та AST знизилися до 60,9 о ∙ л–1 та 47,1 о ∙ л–1 відповідно. Отже, програма інтервенції виявилася ефективною для цього медичного випадку. Ключові слова: діти, синдром Туретта, ожиріння, контроль зайвої ваги.