Функціональний стан серцево-судинної системи веслувальників високої кваліфікації в процесі інтенсивної змагальної діяльності

Мета. Довести ефективність та практичну реалізацію методу векторкардіографії (ВКГ) для оцінки функціонального стану серцево-судинної системи веслувальників високої кваліфікації в умовах інтенсивної змагальної діяльності. Методи. Аналіз змагальної діяльності (відеоаналіз, аналіз протоколів змагань), педагогічне спостереження, метод векторкардіо графії, методи математичної статистики. Для вивчення адаптаційної перебудови серцево-судинної системи спортсменів високої кваліфікації застосовувався електрофізіологічний метод дослідження кількісної просторової векторкардіографії за ортогональною системою відведень К. Хупке і Р. Венгера із застосуванням розробленого для цієї системи кількісного просторового методу аналізу. Дослідження проводилися щодня, вранці, в стані відносного спокою, відразу після сну. Контингент – члени збірної команди з веслування на каное. Результати. Доведено перевагу методу ВКГ перед ЕКГ щодо більш ранньої діагностики початкових форм гіпертрофії. ВКГ дозволяє краще виявити резервні можливості серця, стабільність її графіки при динамічних спостереженнях, розкриває перспективи використання ВКГ як інформативного методу дослідження поточного функціонального стану в різних струткурних утвореннях річного циклу. За результатами досліджень є можливість проведення корекції тренувального процесу, заходів відновлювальної терапії. Відзначено, що в одному екіпажі – каное двійці – спостерігається індивідуальна адаптація серцевого м’яза на змагальні навантаження протягом п’яти днів. У першого спортсмена на другий день змагань спостерігалась тенденція до реалізації можливостей серцевого м’яза і на третій день його максимальна реалізація, реагування на змагальні навантаження правих відділів серцевого м’яза та накопичення на четвертий день змагань (після проходження пяти стартів та виходу у фінал на олімпійській дистанції С2 1000 м) втомлення та ознаки недовідновлення. У другого спортсмена в екіпажі реалізацію можливостей серцевого м’яза відзначено на третій день змагань, на змагальні навантаження переважно реагували ліві відділи серцевого м’яза. Про це свідчить і виступ спортсменів на третій день змагань у полуфіналі та потрапляння до фіналу на олімпійській дистанції 1000 м. Проходженняолімпійської дистанції 1000 м від попереднього до фінального заїздів свідчить про максимальну реалізацію можливостей саме в полуфінальному заїзді, де екіпаж продемонстрував проходження дистанції без западінь з утриманням швидкості, кращий час на відрізках.Висновок. Адаптація серцевого м’яза під впливом змагальних навантажень у змагальномуперіоді, спрямована на розкриття та реалізацію функціональних можливостей, мала сутоіндивідуальні прояви. Прояви індивідуального ремоделювання, серцевого м’яза пов’язані звіком, кваліфікацією, спортивним стажем та інші. Застосування методу векторкардіографіїдозволило здійснювати постійний моніторинг навантажень, вносити корекцію в тренуваль-ний процес та підвести спортсменів до реалізації функціональних можливостей серцевогом’яза в дні, на які припадали полуфінальні та фінальні заїзди.