МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ТРЕНІНГУ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО МИСЛЕННЯ У МАЙБУТНІХ МОЛОДШИХ СПЕЦІАЛІСТІВ – ЖІНОК-ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

На основі проведеного аналізу класифікацій тренінгів, змісту та механізмів тренінгового впливу, технік і форм його проведення, автором зроблено акцент саме на професійно-психологічному тренінгу, який спрямований на формування, розвиток, корекцію у суб’єкта необхідних професійних якостей, на засвоєння у майбутніх молодших спеціалістів – жінок-військовослужбовців Державної прикордонної служби України специфічних професійних знань, умінь, навичок, на корекцію установок, розвиток особистісних якостей через інтеріоризацію особливостей професійного середовища, об’єктів і особливостей взаємодії з ним професіонала. Доведено, що професійно-психологічний тренінг, як навчально-розвивальна технологія, має на меті сформувати у суб’єкта діяльності професійні знання та вміння, в творчому, спрямованому на вирішення інноваційних проблем процесі, з відсутніми готовими рішеннями. При цьому від учасників такий тренінг вимагає ініціативи, активності, винахідливості, умінь здійснювати продуктивну спільну діяльність. Викладено авторську прoгрaму тренінгу, що  складається зі вступної частини, 4-х блоків, заключної частини, основними завданнями якої визначено розвиток у майбутніх молодших спеціалістів – жінок-військовослужбовців Державної прикордонної служби України: 1) змістових аспектів мисленнєвих процесів: здатності охоплювати різні прояви предмету діяльності, розширення мисленнєвого діапазону, уміння бачити проблему, розширення та поглиблення поглядів на її сутність, здатності аналізувати, узагальнювати, виділяти головне тощо; співвідносити вектор мисленнєвої діяльності з рівнем операціоналізації набутих професійних знань (глибина, дієвість, адекватність, гнучкість, повнота, структурованість) для конкретної ситуації або проблеми; розвиток оригінальності, спонтанної активності, швидкості тощо; 2) мотиваційних основ досягнення професійної успішності, військово-професійної спрямованості та інтересу до прикордонної діяльності тощо; 3) навичок психологічної саморегуляції, нейтралізації афективних переживань, розвиток стресостійкості та адаптивного потенціалу, організаторських умінь та комунікативних навичок; формулювання професійних цілей, проектування значущих умов їх досягнення тощо; 4) ініціативності, почуття особистісної причинності; стимулювання потреби особистісно-професійного саморозвитку, професійної самореалізації; навичок відрефлексування власних можливостей тощо.