ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ФОРМУВАЛЬНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ ІЗ РОЗВИТКУ СТРЕСОСТІЙКОСТІ У СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ

У статті презентовано результати апробації авторської програми розвитку стресостійкості соціальних працівників під час формувального експерименту. До складу вибірки увійшли соціальні працівники Солом`янської районної державної адміністрації м. Києва та м. Умань Черкаської області. Як результат, було відібрано особи із середнім та низьким рівнями стресостійкості. Усі обстежувані розподілялись на дві групи – експериментальну та контрольну шляхом рандомного розщеплення. У подальшому було здійснено перевірку гомогенності за допомогою непараметричних критеріїв. За допомогою критерію Колмогорова-Смірнова було визначено, чи відповідають наявні експериментальні дані критеріям нормальності розподілу. Для інтерпретації отриманих емпіричних результатів використано програми обробки статистичних баз даних: Microsoft Office Excel 2007 і Statistical Package for Social Science (версія 13). Для підтвердження достовірності отриманих результатів застосовано непариметричні методи математичної статистики, а саме U–критерій Манна-Уїтні і W-критерій Уілкоксона. Далі було здійснено зовнішній вплив на експериментальну групу завдяки комплексу заходів, що містилися в авторській програмі. Після цього за допомогою критерія Вілкоксона для парних вибірок було здійснено порівняння зрушень в експериментальній та контрольній групах. Здійснення статистичного аналізу емпіричних результатів дослідження відбувалось за такою послідовністю: проведення порівняння емпіричних показників отриманих на початковому (вхідному зрізі) тестуванні та заключному тестуванні та статистичне порівняння динаміки змін двох зрізів. В експериментальній групі не простежується суттєвих значущих зрушень лише за показниками «самооцінка», «оптимізм», «співпраця», що повною мірою відповідає результатам дисперсійного аналізу констатувального етапу дослідження. У контрольній групі суттєвих змін за усіма показниками розвитку стресостійкості не відбулося.