
СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ САМОРЕГУЛЬОВАНОГО НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ
Author(s) -
Едуард Балашов
Publication year - 2020
Publication title -
zbìrnik naukovih pracʹ nacìonalʹnoï akademìï deržavnoï prikordonnoï službi ukraïni. serìâ: psihologìčnì nauki
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2617-8567
pISSN - 2617-8559
DOI - 10.32453/5.vi4.374
Subject(s) - geology
У статті проаналізовано теоретичні аспекти поняття саморегуляції навчальної діяльності студентів. Метою нашого дослідження було теоретичне визначення психологічних особливостей та концептуальних характеристик саморегуляції у навчальній діяльності студентів. Методологія нашого теоретичного дослідження включала теоретичний аналіз наявних психологічних концептуальних праць щодо вивчення феноменів саморегульованого навчання та виявлення їхньої співвідношення у навчальній діяльності студентів ЗВО.
Теоретичний аналіз психолого-педагогічних напрацювань щодо вивчення питання саморегуляція навчальної діяльності дозволив нам визначити основі структурні елементи цієї діяльності. З метою визначення сутності саморегуляції навчальної діяльності студентів ми здійснили її психологічний аналіз у рамках визначених рівнів (індивідуально-особистісний, когнітивний, метакогнітивний, мотиваційно-вольовий), який дозволив нам визначити структуру саморегульованої навчальної діяльності
Створено авторську структурно-функціональну модель саморегуляції навчальної діяльності студентів у ЗВО. Охарактеризовано основні етапи, методи, процеси, блоки та механізми саморегуляції начальної діяльності студентів. Визначено важливу роль метакогнітивного моніторингу у саморегуляції навчальної діяльності та охарактеризовано його рівні і основні компоненти. Саморегуляцію навчальної діяльності студентів ми визначили як активну взаємодію студентів з навчальним середовищем, у результаті якої у студентів формується розуміння значення мотивації, когнітивних і метакогнітивних аспектів самостійного навчання, здатність використовувати когнітивні і метакогнітивні стратегії у навчальній діяльності, а також розвиваються потенційні можливості на індивідуально-особистісному, когнітивному, метакогнітивному та мотиваційно-вольовому рівнях.
Зазначені рівні розвитку потенційних можливостей студентів у процесі саморегульованої навчальної діяльності, основні етапи, методи, процеси і блоки саморегуляції, а також психологічні механізми реалізації поставлених завдань, відображені у нашій теоретико-концептуальній моделі, дозволили нам охарактеризувати основна компоненти саморегульованого навчання студентів ЗВО.