ВИКОНАВСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ-ПРИКОРДОННИКА ЯК СФЕРА РЕАЛІЗАЦІЇ ЙОГО ОСОБИСТІСНОГО РЕСУРСУ

Виконавська діяльність військовослужбовця ‒ це сукупність дій і операцій у процесі взаємодії начальника та підлеглого, спрямованих на виконання поставлених завдань, наказів і розпоряджень, що опосередковані індивідуально-психологічними характеристиками тими, хто їх виконує, їхнім ставленням до цих завдань, прийняттям спільної мети як мотиву до дії. Основними групами типових ситуацій військово-професійної діяльності, що диференціюються за критеріями складнощів, способів і засобів виконання, регламентованості, новизни цих самих завдань, в яких виявляється виконавська діяльність, можуть розглядатися: ситуації повсякденної життєдіяльності  військовослужбовців, ситуації несення служби у добовому наряді, обслуговування військового озброєння і бойової техніки, а також навчально-бойової діяльності. Домінуючими типами виконавців серед військовослужбовців є: формально-виконавський, який характеризується вираженою екстраверсією, чутливістю, незалежністю і середнім рівнем тривожності; нормативно-виконавський, що характеризується інтровертованістю, високим рівнем тривожності, конформності і чутливості; маніпулятивний, якому притаманні виражена екстраверсія, незалежність, чутливість і середній рівень тривожності. Найбільш вираженим є нормативно-виконавський тип, найменш вираженим – маніпулятивний. Кількість військовослужбовців, які належать до нормативно-виконавського типу, є дещо вищою саме серед військовослужбовців строкової служби. Виконавська діяльність військовослужбовців строкової служби має певні психологічні особливості. Найбільш важливими для виконавця якостями є дисциплінованість, відповідальність, терплячість, надійність, цілеспрямованість, ініціативність, завзятість, самовладання, самостійність, наполегливість, витримка, витривалість, рішучість, принциповість, стійкість, мужність і сміливість.