ФРУСТРАЦІЯ ЯК ПРОБЛЕМА ПСИХІЧНОГО СТАНУ ОСОБИСТОСТІ

У статті досліджується проблема фрустрації, розкриваються особливості її зародження та появи. Автором на основі теоретичного вивчення проблеми фрустрації розглядається вплив фрустраційних реакцій на особистість через стан нерівноваги, виникнення напруги, невдоволення, роздратування. Зроблено припущення, що при зародженні фрустрації зникає психічний баланс особистості. Розмірковуючи про природу фрустрацій, робиться висновок, що фрустрація це міжстанове психічне новоутворення, яке при визначених особливостях може ставати психологічним станом і впливати на усе психічне.Фрустрація має загальні, масштабні риси, які притаманні лише їй. Розвиток фрустрацій формує її в психологічний стан. Досліджується стан ризику, який найбільше наближає до психологічних станів, в яких пробуджуються і розвиваються первинні фрустраційні реакції. Наводяться результати емпіричного дослідження схильностей до ризику. В контексті існування фрустраційного середовища розкриваються такі поняття: психічна адаптація, витривалість, оцінка, прогнозування, когнітивний еталон, реагування. Перспективами досліджень фрустраційних реакцій можуть бути всебічні дослідження особистості в її психосоматичному, психолінгвістичному, експериментальному сегментах, здатностей особистості протидіяти фрустраціям в їх початковому стані, розуміти наслідки розвитку фрустрацій та профілактику їх появи у професійній, сімейній та інших сферах життєдіяльності людини.