ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ СТРЕСОРІВ У ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ

У статті проаналізовано основні аспекти дослідження стресорів у юнацькому віці; розкрито сутність понять “стрес”, “стресори”; висвітлені передумови виникнення стресу в сучасних умовах; охарактеризовані основні стресори у юнацькому віці. З’ясовано, що причиною стресів можуть бути будь-які фактори, які викликають страх і тривогу. Найбільш поширеними факторами розвитку психоемоційного стресу у молоді слід вважати такі: високий рівень особистісної тривожності, невідповідність розкладу уроків гігієнічним вимогам, нервово-психічні напруження під час складання іспитів, неврахування педагогами типологічних  oсобливостей вищої нервової діяльності школярів, надмірна інформаційна перенасиченість предметів, ускладненість навчальних програм, булінг з боку однолітків. Найбільш загальні об’єктивні та суб’єктивні причини виникнення емоційного стресу можна пов’язати з розходженням між очікуваними подіями та реальністю. Проблема стресів у юнацькому віці є надзвичайно актуальною та важливою для вирішення цілої низки як педагогічних, так і психологічних питань. Важливим складником роботи з молоддю є формування життєстійкості, або стійкості до стресу (rеsіlіеnсе). Це означає здатність людини чинити опір впливові несприятливих зовнішніх факторів. Структура стресового стану молоді містить емоційні, мотиваційні, інтелектуальні й інші компоненти. Крім того, для отримання даних про повний набір ознак стресу, частоту їх розподілу, приймаючи до уваги індивідуальні розбіжності, необхідно зважати на поведінкові, інтелектуальні та фізіологічні прояви стресового стану, що вимагає пошуку шляхів подолання стресів у юнацькому віці та методів раціонального використання особистісних резервів у боротьбі зі стресами.