ВПЛИВ РАННЬОЇ СЕПАРАЦІЇ НА СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ

У статті проаналізовано проблеми психологічної сепарації та дослідження її взаємозв’язку зі становленням зрілої особистості; процес впливу дитячо-батьківських відносин, особливо відносин між матір’ю та малюком, на усвідомлення своєї унікальності та самобутності. Визначено основні субфази сепарацїі-індивідуації, а саме: диференціації, практики, возз’єднання та сталості, проходження яких знаменує психологічне народження, що визначається як важливий процес розвитку на шляху становлення особистості. Викладено погляди науковців на критерії особистісної зрілості, що дає можливість визначити як взаємопов’язана ситуація сепарації зі становленням особистості. Особлива увага звертається на ранню сепарацію від батьків (до 5 років) та її наслідки на становлення особистості. В результаті аналізу проведених раніше клінічних досліджень виявлено зв’язок між досвідом ранньої розлуки та різноманітними поведінковими проблемами, зокрема з порівняно високим рівнем агресивності й негативності у дітей, що проявляється у пізнішому віці. Також у статті досліджуються характерні прояви незавершеної сепарації  вигляді різноманітних форм залежності та особистісних проблем, таких як пошук схвалення та страх близькості. Такий погляд буде цікавий для спеціалістів в області психологічного консультування та психотерапії. Проблема, про яку йдеться в статті, все ще мало вивчена, тому потребує ретельних досліджень на різних вікових етапах.