ОКРЕМІ АСПЕКТИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗКРИТТЯ ДОКАЗІВ ЗА ЦИВІЛЬНИМ ПРОЦЕСУАЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ

Статтю присвячено дослідженню окремих аспектів правового регулювання розкриття доказів за цивільним процесуальним законодавством. З’ясовується чинне нормативне регулювання розкриття доказів та історія становлення цього інституту. Аргументується позитивний вплив інституту розкриття доказів на ефективність цивільного судочинства, розвиток змагальності, сприяння процесуальній співпраці та примиренню сторін, забезпечення усім учасникам справи завчасного отримання інформації. Проводиться аналіз співвідношенню понять «докази» і «засоби доказування». Наголошується на тому, що застосування терміну «розкриття доказів» цілком можливе щодо засобів доказування, однак, виникають певні проблеми при застосуванні цього поняття до доказів у розумінні фактичних даних, інформації. З’ясовується дія правил про розкриття щодо різних видів доказів. Підкреслюється, що речові докази також вимагають розкриття, однак визначені в законі правила не є придатними для цього. Пропонується ознайомлення з речовими доказами у місці їх знаходження. Пропонується також надання фотографій відповідних речових доказів одночасно з наданням копій інших доказів. Підкреслюється, що особливі складності стосуються розкриття таких засобів доказування як показання свідків. Доводиться, що розкриття засобів доказування має обмежитись лише повідомленням про намір використовувати такі засоби доказування. Разом з тим, слід передбачити в законодавстві право учасників справи опитати свідків, а також інших учасників справи за їх згодою. Акцентується увага на тому, що окремі засоби доказування отримуються судом безпосередньо : витребовуватись судом за клопотанням учасників справи, отримуватися як матеріали виконаного судового доручення, як висновок призначеної судом експертизи. Вказується на те, що доцільно зобов’язати суд негайно повідомити про їх отримання учасників справи, та надати можливість з ними ознайомитися. Також висловлюється критика використаного в законі терміну «завчасно» для регламентації строків розкриття доказів. Тому видається доцільним встановити більш чітку межу, наприклад, не менше ніж за три дні до початку розгляду справи по суті. Окреслюються перспективи подальших досліджень розкриття доказів в цивільному судочинстві.