Деякі аспекти школотворчої функції баянно-акордеонного мистецтва

У статті розглядається проблема розвитку сучасного баянно-акордеонного мистецтва крізь призму школотворчої функції баянно-акордеонного мистецтва. Процес формування українського музичного мистецтва тісно пов’язаний з історичними та соціокультурними передумовами, які увібрали традиції вітчизняної та західноєвропейської музичних культур. З цієї точки зору значний інтерес викликає баянно-акордеонне мистецтво в Україні, в якому віддзеркалено музично-історичні тенденції розвитку: академічного, народно-інструментального виконавства. Автор робить висновок, що важливим завданням української баянно-акордеонної школи є підготовка не лише високопрофесійного фахівця, але й всебічно розвиненої особистості, здатної вільно орієнтуватися в інформаційно-культурному просторі, постійно самовдосконалюватися і розширювати горизонти й можливості власного пізнання та творчих здобутків. Баянно-акордеонне мистецтво в ході історичного розвитку ствердило методичну та виконавську функції як невід’ємні складові школотворення, яке відбувалося за участі видатних діячів баянно-акордеонного мистецтва.