ПОЛІМОРФІЗМ G20210A ГЕНА F2 ТА ЙОГО ЗВ'ЯЗОК З АКТИВНІСТЮ ПЛАЗМОВОГО ГЕМОСТАЗУ У ПАЦІЄНТІВ З ГОСТРИМИ КОРОНАРНИМИ СИНДРОМАМИ, АСОЦІЙОВАНИМИ З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2 ТИПУ

Складні захворювання, такі як ішемічна хвороба серця та цукровий діабет, спричинені нелінійною взаємодією численних генетичних та екологічних факторів ризику. Характеристика не тільки генів-кандидатів, а й складних взаємодій між ними є, очевидно, більш потужним підходом до вивчення таких захворювань. Невідповідність даних різних досліджень пояснюється тим, що генетичний ризик ішемічної хвороби серця базується не на дії окремого гена, а на взаємодії між декількома патофізіологічними шляхами, контрольованими кількома генами, та іншими факторами ризику. Метою дослідження стало визначення стану активності згортання крові у пацієнтів з ізольованим та коморбідним перебігом гострого коронарного синдрому та цукрового діабету 2 типу залежно від поліморфізму G20210A гена F2. Матеріали та методи: В процесі дослідження нами було обстежено 60 хворих, які проходили лікування у відділенні невідкладної кардіології: 30 хворих на гострий коронарний синдром, 30 хворих на гострий коронарний синдром та цукровий діабет та 15 осіб, що склали групу контролю. Для молекулярно-генетичного аналізу вико­ристовували зразки ДНК пацієнтів, виділені з веноз­ної крові сорбентним методом. Поліморфізм G20210A гена F2 визначали методом полімеразної ланцю­гової реакції з використанням двопраймерної системи та готових реагентів («Синтол», Росія) на апараті Applied Biosystems 7500. Статистична обробка результатів здійснювалася за допомогою програми SPSS-23. Результати: Проаналізувавши дані, можемо вказати на відсутність зв’язку між мутацією гена F2 та активацією процесів згортання  у групі хворих на гострий коронарний синдром. Висновки: Таким чином, у групі пацієнтів з гострим коронарним синдромом не виявлено значущої залежності між показниками згортання крові, антикоагуляційною системою крові та поліморфізмами G20210A.