Журналістська та літературознавча спадщина Володимира Сапона

Стаття присвячена аналізу творчої діяльності сучасного українського журналіста і письменника Володимира Сапона (1951–2017). Висвітлюються вузлові проблеми його журналістського доробку, зокрема проблема відродження духовної спадщини українського народу, що розкривається передусім у дослідженнях історичного минулого Чернігівщини. Також висвітлюється проблема переоцінки історичних подій та постатей державних діячів, митців, науковців, народних умільців крізь призму новітніх реалій доби, що найповніше реалізована журналістом В. Сапоном у жанрі нарису. Саме в цьому жанрі журналіст реалізовував одну з провідних рис індивідуального стилю — дифузію жанрів. Зокрема, риси нарисовості активно проникають до форми й змісту статті, передмови, рецензії, нотаток, есе.Автор статті звертає увагу на сплав художності і публіцистичності, поєднання філософської заглибленості з гостротою соціального звучання, образність, логічність подачі матеріалу, притаманні творам В. Сапона.Розкривається жанрова специфіка журналістських публікацій В. Сапона: культурологічні статті, нариси, замітки, рецензії, інтерв’ю (публікації про історію рідного села Рудки (книжка «Призабуті стежки сіверянської Кліо»), про топоніміку Чернігівщини (книжка «Таємниці назв наших міст і сіл»), книга «Вулиці старого Чернігова», путівник «Чернігів древній і сучасний» та ін.). У замальовках, етюдах, есеях В. Сапона за легким зачином чи ліричним вступом завжди криється одна закономірність — обов’язкова історична чи автобіографічна інформація, прив’язана до основного факту роздумів.У висновках наголошується на значенні журналістського спадку Володимира Сапона, що є невід’ємною частиною його творчого доробку і заслуговує на ретельну наукову увагу, адже без нього неможливо створити цілісний, об’єктивний портрет митця на тлі доби останньої третини ХХ — початку ХХІ ст. Понад 250 статей, нарисів, репортажів, заміток, інтерв’ю, рецензій, радіовиступів тощо — такий підсумок журналістської діяльності митця.