Жанрові особливості аналітичної журналістики у контексті становлення сучасного інформаційного простору

У статті розглядається теоретичний аспект жанрових особливостей аналітичної журналістики у контексті становлення сучасного інформаційного простору. Теоретико-методологічної базою дослідження стали праці сучасних журналістикознавців (М. Василенко, М. Тимошик, Д. Григораш, А. Захарченко, В. Здоровега, В. Качан, О. Колесніченко І. Михайлин, А. Москаленко, О. Тертичний, В. Шкляр та інші). Рецепція наукових праць згаданих дослідників дозволила виокремити специфічні риси аналітичних жанрів. Обґрунтовується теза про те, що назва «аналітичні жанри», безумовно, не є достатньо точною, оскільки і в інформаційних жанрах журналісти також досить широко використовують засоби аналізу, узагальнення. Проте в інформаційних жанрах аналіз, узагальнення вибудовуються переважно на висвітленні окремих подій, фактів, обмежених певними часовими межами. А в аналітичних жанрах часові межі матеріалу значно ширші. Кореспонденція в її характерних зразках охоплює події, факти за декілька місяців, за квартал, півріччя, а іноді й за більш тривалий термін. Стаття передбачає широке охоплення життєвого матеріалу – з погляду його масштабу й часових ознак. На основі проведеного дослідження зроблено висновок про те, що в аналітичних жанрах журналістські матеріали мають переважно діалогічний характер, незалежно від того, притаманна їм діалогічна форма викладу чи ні. У журналістських матеріалах автор безпосередньо звертається до читача, або ж аргументує для нього щось важливе у своїй свідомості як для співрозмовника. Саме тому в журналістських текстах багатьох жанрів порушуються конкретні питання, пропонуються на них відповіді, наводяться докази на користь тієї чи іншої думки і висуваються контрдокази тощо, що створює ілюзію взаємообміну думками з читачем. Аналітичні жанри передбачають осмислення матеріалу порівняно більшого масштабу, за певний період, виникає можливість порушення важливих питань, вирішення нагальних проблем, узагальнення широкого значення рекомендацій, на основі багатогранного аналізу, теоретичної та практичної аргументації.