Повернення із розстріляного забуття (за матеріалами судового процесу над Сергієм Жигалком)

Стаття побудована на віднайдених і опрацьованих уперше автором архівних матеріалах із колишніх спецфондів, які стосуються короткого життя й діяльності українського публіциста і письменника, одного із творців літературної періодики 20–30-х років XX ст. Сергія Йосиповича Жигалка. Досі про долю цього автора нічого не було відомо. Мета автора – долучитися до повернення імені вихідця із бориспільського краю Сергія Жигалка, творчість котрого, схоже, не лише не поціновано, але й не прочитано. А, точніше, розсіяно, тобто загублено в численних українських періодичних виданнях пореволюційної доби. Тут і «Нова громада», «Гарт», «Червоний шлях», «Молодий більшовик», «Молодняк», «Глобус», «Всесвіт», «Кіно», «Життя і революція». Ім’я цієї талановитої особистості за своїм волелюбним баченням, тобто інакодумством, не вписувалася в робітничо-селянську тематику новостворюваного соціалістичного реалізму, як провідної і визначальної лінії партії в літературному процесі. У маніфесті всеукраїнського з’їзду пролетарських письменників ставилося категоричне гасло: рішуча боротьба працівників культурного фронту, до яких партія примислювала передусім письменників, журналістів, кіномитців, «за інтернаціонально-класовий союз літератури України проти міщанського націоналістичного, за вольовий активний пролетарський світогляд у літературі проти буржуазного й пасеїстичного, за соціяльну художність протии індивідуалістично-богемської…». Робітничо-селянський серп і молот постав надійним інструментом у більшовицькій косовиці та молоткуванні письменницьких талантів. За життя Жигалко видав три книги: збірку оповідань «Єдиний постріл» (видавництво «Маса», К. 1927), повість «Тіні в завулках» (Державне видавництво України, Х.-К., 1930) та роман «Липовий цвіт» (Державне видавництво України, Х.- К., 1930). Усі вони незабаром потрапили до спецфондів. Значна частина творчого доробку автора булла знищення під час судових дознань. Досі невідома творчість Сергія Жигалка приречена повернутися до українського читача, щоби збагатити духовний світ українства так невдячно забута в гнітючу добу радянської компартійної інквізиції.