Термін «культурний геноцид» в українському мережевому просторі

Культурний геноцид має подвійний зв’язок із інформаційним простором: з одного боку, суспільство може бути проінформоване про злочин, з іншого — засоби масової інформації можуть стати інструментом скоєння злочину культурного геноциду. Праці, присвячені дослідженню різних форм кореляції між явищем культурного геноциду й інформаційним простором, наразі відсутні. Мета статті — виявити особливості використання терміна «культурний геноцид» в українському мережевому просторі. У ході дослідження було застосовано метод контент-аналізу з подальшою систематизацією, змістовим і порівняльним аналізом зафіксованого матеріалу.Термін «культурний геноцид» у прямому значенні вживається на позначення процесів, що відбуваються у Китаї щодо тибетців і уйгурів, з боку Туреччини та «Ісламської Держави» щодо курдів. Змістовний план фактажу можна класифікувати за трьома тематичними групами: порушення прав і свобод людини через її належність до певного етносу, знищення матеріальної культури, протидія політиці культурного геноциду. Зафіксовані матеріали здебільшого становлять запозичення-переклади з европейських і американських видань, де ця тема набула ширшого розголосу.У контексті відносин між Україною і Росією було зафіксовано одне вживання терміна «культурний геноцид» у належному для нього значенні.Виявлений обсяг випадків підміни понять і маніпуляцій у вживанні терміна «культурний геноцид» розділено на тематичні групи залежно від змісту, який пов’язують з культурним геноцидом. Цим терміном помилково номінують реформування і державну політику у сфері культури, недоліки містозабудови, процеси в шоу-бізнесі під час збройного конфлікту на Донбасі, а також відсутність свободи слова. Зафіксовано також маніпулятивні вживання терміна «культурний геноцид», запозичені із цитувань російських мовців: мовне питання, дії України в збройному конфлікті на Донбасі.