Медіадидактика вищої школи у розвитку професійних компетентностей майбутніх фахівців

Новітня терміносистема медіаосвіти поповнюється новими термінами. Поняття «медіадидактика» стає «парасольковим». Дисертаційні роботи з медіаосвіти українських дослідників — свідчення того, що в процесі навчання присутні різноманітні технології використання мас-медіа.Приклади щодо розвитку медіадидактики вищої школи засвідчують перспективність і доцільність розроблення різних медіаосвітніх технологій при вивченні фахових дисциплін, оскільки їх наявність і розмаїття сприяють формуванню професійної компетентності майбутніх фахівців за вертикальним і горизонтальним векторами. За вертикальним вектором — це медіаосвітні технології дошкілля, початкової, старшої, вищої школи, післядипломної й позашкільної освіти. Горизонтальний вектор спонукає до розвитку «предметних» медіаосвітніх технологій, котрі використовують шкільні вчителі-предметники й викладачі університетських дисциплін. До того ж, у горизонтальному векторі сучасна медіадидактика, як комплекс медіаосвітніх технологій, має новітні напрацювання з використання в освітньому процесі Вікіпедії (вікідидактика), блогів (блогодидактика — інженерна, педагогічна, медична, науково-педагогічна та ін.), стінописів (муралодидактика), міського простору (медіадидактика вуличного мистецтва). Збагачуються новітніми формами роботи із використанням і творенням медіапродуктів бібліотеки та музеї (книгоспалах-дидактика, музеєдидактика, бібліодидактика).Медіаосвіта у вищій школі передбачає підготовку не тільки фахівців для мас-медіа, медіапедагогів і медіапсихологів. Медіаосвітні елементи входять до навчальних програм циклу професійно-орієнтованої підготовки з інших спеціальностей у відповідних їм обсягах. При цьому студенти різних напрямів підготовки отримують знання про медіа, розвивають власну медіакомпетентність, що, зокрема, дає нам підстави розглядати й саму медіаосвіту як медіатехнологію.