МУЗИЧНИЙ УНІВЕРСАЛІЗМ КОМПОЗИТОРА ІГОРА ШАМО ТА ЙОГО ВІДДЗЕРКАЛЕННЯ У БАГАТОЖАНРОВІЙ ТВОРЧОСТІ МИТЦЯ (ДРУГА ПОЛОВИНА XX СТОЛІТТЯ)

Мета дослідження — проаналізувати багатожанрову поліаспектність музичного універсалізму композитора Ігора Шамо як феноменального явища в національній музичній культурі радянської доби в повоєнні роки. Методи. Наукові положення статті аргументовані на рівні методів (емпірико-теоретичний, хронологічний, аналіз та синтез, індукція та дедукція, мистецтвознавчий аналіз), які дозволили виявити основні складові багатогранної музичної палітри митця. Наукова новизна полягає в тому, що автор робить спробу комплексно відтворити цілісну поліаспектну картину композиторського спадку митця, здійснивши його комплексний аналіз. Висновки. Багатогранний творчий спадок композитора Ігоря Шамо свідчить про його мистецький універсалізм як феномен української музичної культури другої половини минулого століття. У творчому доробку митця — три симфонії, хорова фольк-опера «Ятранські ігри», камерно-інструментальні твори й романси, фортепіанний цикл «Тарасові думи», 6 квартетів, велика кількість пісень. Найпотужнішим жанром, через який І. Шамо впевнено увійшов у композиторське мистецтво перших повоєнних десятиріч, стала пісня. У цьому жанрі чітко викарбовується досконала форма, яскравий тематизм, використовується інтонація та стилізація народних мелодій, своєрідні гармонія й фактура. Створивши цикли як ліричних, так і пісень героїко-патріотичної тематики, митець розвинув і започаткував окремі жанрово-пісенні різновиди. Таким чином, музичні твори Ігоря Шамо мають широкий жанрово-стильовий діапазон, що свідчить про високий універсалізм композитора, який зробив відчутний внесок в українську музичну культуру другої половини минулого століття.