Настрій тексту як складова ефекту присутності в повісті О. Чупи «Вишня і Я»

У статті зроблено спробу вивчити специфіку моделювання настроєвої парадигми повісті О. Чупи «Вишня і Я» в аспекті продукування присутності. Спираючись на концепцію, репрезентовану в праці німецько-американського літературознавця, філософа, історика Х. У. Гумбрехта, автором наголошено, що будь-яке зіткнення людини і культури, в результаті якого створюється ситуація естетичного перживання, дозволяє відчути елементи як значення (інтерпретація) так і присутності (переживання). Персонажі освоюють реальність шляхом осягнення її предметності, залучаючи до цього і свідомість, і тіло. У статті розглядаються провідні модуси буття втілені в повісті О. Чупи «Вишня і Я», що є складовими тілесно-міметичного дискурсу в межах ефекту присутності як здійснення спроби, за висловом Х. У. Гумбрехта, «проникнення крізь матеріальну реальність у прагненні освоїти духовну істину», щоб глибше осягнути правду про людину, її взаємини зі світом.