Кольоратив білий у староукраїнській мові (XI–XIV ст.)

Дослідження історії словникового складу української мови неможливе без з’ясування становлення окремих семантичних груп лексики, зокрема кольоративів. У статті розглядається функціонування найбільш уживаного в давніх текстах кольоративу білий та його похідних у староукраїнській мові (XI–XIV ст.). Засвідчено необмежену сполучуваність номена білий, розглянуто використання лексеми в прямому та переносному значеннях.