Відонімні деривати в термінології гірничої справи

У статті досліджено апелятивні відонімні деривати, що функціонують у термінологічному корпусі гірничої справи, з’ясовано їх дериваційно-генетичні зв’язки. На прикладі найменувань гірських порід та мінералів простежено способи словотворення, виявлено найпродуктивніші форманти, проілюстровано ті чи ті фономорфологічні процеси, які супроводжують процес словотворення (чергування, усічення, інтерфіксація). Розглянуто особливості адаптації та кодифікації відонімних найменувань на українському ґрунті, їхню варіантність, зроблено спробу пояснити причини її появи. Акцентовано на непослідовності й суперечливості у продукуванні й написанні апелятивних відонімних дериватів, що подекуди відбувається усупереч із чинними нормами (орфоепічними, орфографічними, словотвірними і т. ін.) української мови. Виокремлено передусім варіантність, зумовлену написанням: латинських літер g і h українською мовою; відонімних дериватів, спродукованих на основі власних назв, що ілюструють подвоєння; онімного дериватора й апелятивного деривата, пов’язаного із так званим правилом “дев’ятки”; іншомовних букв і буквосполучень, використовуваних для позначення невластивих українській мові звуків тощо.