Актуалізація генетичної словотвірної структури літературно-художнього імені (на матеріалі сатиричного роману Олега Чорногуза «Претенденти на папаху»)

У статті йдеться про створення сатиричного ефекту словотвірними стилістичними засобами. Досліджено процес інтелектуалізації прози, пов’язаний з особливостями реалізації іронії та сарказму. Порушено проблему мотивації літературно-художніх антропонімів, використання ономатів у ролі експресем сатиричного тексту, з’ясовано екстралінгвальні фактори, що зумовлюють вибір оніма автором. Вивчено словотвірну специфіку поетонімів, які мають тенденцію до актуалізації всіх елементів своєї генетичної словотвірної структури;  доведено, що працювати в контексті може як внутрішня форма основи загалом, так і будь-який сегмент афіксального типу. До аналізу номінаційної системи художнього тексту залучено дані літературознавства та історії.