
ПРИЙОМИ ВТІЛЕННЯ ПЛАСТИЧНОСТІ ЯК «УНІВЕРСАЛІЇ» ОРКЕСТРОВОГО МИСЛЕННЯ І. СТРАВІНСЬКОГО (НА ПРИКЛАДІ «КОНЦЕРТНИХ ТАНЦІВ» ТА «БАЛЕТНИХ СЦЕН»)
Author(s) -
Hanna Savchenko
Publication year - 2021
Publication title -
muzične mistectvo ì kulʹtura
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
ISSN - 2524-0447
DOI - 10.31723/2524-0447-2020-31-2-12
Subject(s) - computer science
Мета роботи – систематизація оркестрових прийомів реалізації пластичності як однієї з універсалій оркестрового мислення І. Стра- вінського та принципу його оркестрового письма. Методологія дослі- дження. У роботі автор спирається на аналітичний, функціональний, компаративний методи дослідження. Наукова новизна полягає в тому, що вперше в українському музикознавстві оркестрове письмо І. Стра- вінського досліджується в аспекті виявлення якісних характеристик пластичності й технічних прийомів його втілення. Висновки. У статті пластичність трактується як одна з «універсалій» (С. Савенко) ор- кестрового мислення І. Стравінського (разом із багатофігурністю та комбінаторністю), а також як властивість (якісна характеристика) його оркестрового письма. Під пластичністю розуміємо такі властивості оркестрової тканини, які (за Н. Коляденко та А. Шмельковою) активізують синестетичне сприйняття із задіянням візуальних та кінестетичних праобразів: формують виразні відчуття руху (різно- спрямованого), об’єму (різновеликого і різнонаповненого), пластики ліній, різноякісної щільності (згущення-розрідження), відокремленості елементів оркестрової тканини, просторовості. На нашу думку, в ор- кестровій тканині пластичність виявляється в діалектичній єдності протилежностей: вона передбачає одночасно ясність, оформленість, опуклість, гнучкість та «перехідність» (статичність та процесуаль- ність). Як принцип оркестрового письма пластичність взаємодіє із принципами багатофігурності та комбінаторності. Аналіз партитур «Балетних сцен» і «Концертних танців» продемонстрував, що втілення пластичності відбувається завдяки комплексу взаємопов’язаних оркес- трових прийомів: гнучкості тембрових передач фігур; рухливості, рит- мо-мелодійній виразності басу; застосування різнофункціональних фігур (складної конфігурації, різноспрямованого руху, кружляння, обертання, закруглених); фрагментарним дублюванням-підсвіткам, гетерофонному розщепленню ліній фактури.