КОНТЕКСТ СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ МІЖНАРОДНИХ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

Розглянуто основні тенденції міжнародних міграційних процесів. В дослідженні доведено, що максимальний пік міграційних процесів припав на період 2015–2017 років. При цьому кінцевим  маршрутом цих потоків є Німеччина, Франція, Англія. Вказано, що  міграційна політика Європейського Союзу визначається так званим  Шенгенським протоколом. Проте він не є загальновизнаним та  обов’язковим. Так, Англія, Ірландія та Данія взагалі не беруть участі у  розробці та реалізації єдиної європейської міграційної політики. Для  інших країн впроваджені так звані міграційні квоти щодо залучення  біженців та мігрантів. Проте розроблений квотний механізм не влаштовує  більшість країн, особливо Італію, Грецію, Португалію (країни  на межі прийому біженців із Африки та Східної Азії), а такі країни як  Австрія та Швейцарія повністю відмовилась від прийому біженців. Доведено, що в практичній управлінській діяльності, міграційна політика зорієнтована на реалізацію програм, спрямованих на залучення трудових мігрантів відповідних професій, а також таких, що  симулюють репатріацію. Фактично, кожен уряд може застосовувати як м’які, так  і жорсткі заходи щодо примусового виселення закордонних працівників. Проте в сучасний період, ці заходи не дають відповідного ефекту, навпаки, поширюється міграція за рахунок біженців та катастрофічно зростає нелегальна міграція. Виявлені концептуальні тенденції у  розвитку трудової міграції в період пандемії коронавірусної хвороби  COVID-19. Проаналізовано законодавчі зміни міграційної політики країн  ЄС у зв’язку з ситуацією «ідеальний шторм».Вказано, що сучасна міжнародна міграційна політика зазнає корінної  зміни у зв’язку з багатовекторними чинниками в процесі глобалізації, і буде орієнтуватися на упорядковану, безпечну, легальну, відповідальну та мобільну міграційну модель на базі новітньої цифрової економіки.