Асоціація ацетиляторного статусу школярів, хворих на бронхіальну астму фізичного напруження, із зрушенням показників імунного захисту

Проведено комплексне обстеження 50 дітей шкільного віку, хворих на бронхіальну астму фізичного напруження (БАФН), яку діагностували за наявності в анамнезі хворого вказівок на появу симптомів БА після фізичного навантаження та/або визначення індексу бронхоспазму більше 15 % при проведенні спірографічної проби з дозованим бігом. При ацетиляторному фенотипі хворих розподілили на дві клінічні групи. «Швидкий» ацетиляторний фенотип у дітей, хворих на БАФН, асоціюється з вірогідним ризиком виснаження киснезалежного метаболізму еозинофільних гранулоцитів крові за даними тесту з нітросинім тетразолієм (СШ – 6,1 [95 % ДІ 3,3–11,3]) та зниженням фагоцитарного числа даних ефекторних клітин (СШ – 12,5 [95 % ДІ 6,4–24,5]). Повільний тип ацетилювання у пацієнтів з фенотипом БАФН збільшує ризик реєстрації підвищеної концентрації ІЛ-5 у сироватці крові порівняно з особами ІІ групи, зокрема показник відносного ризику становить 2,8 (95 % ДІ 2,2–3,5) при співвідношенні шансів 6,2 (95 % ДІ 3,2–12), що, імовірно, пов’язано з атопічним запальним процесом організму і дозволяє персоналізувати лікувальну тактику.