
Яке з двох вчень правдиве – вчення про старіння та антистаріння чи вчення про біокоагуляційну альтерацію і біодекоагуляційну регенерацію
Author(s) -
V. A. Monastyrsky
Publication year - 2018
Publication title -
lìkarsʹka sprava/lìkarsʹka sprava
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2706-8803
pISSN - 1019-5297
DOI - 10.31640/jvd.3-4.2018(1
Subject(s) - computer science
У статті обґрунтовується твердження про те, що, по-перше, вчення про старіння і антистаріння помилкове, бо не існує жодних доказів утворення в процесі еволюції таких двох процесів, а, по-друге, вчення про біокоагуляційну альтерацію та біодекоагуляційну регенерацію правдиве, оскільки ґрунтується на фактах, одержаних в експерименті на тваринах. Автор відкрив два явища – тромбінозалежну цитогістогемокоагуляцію (біокоагуляцію), яка функціонує як коагуляційно-гіпотрофічний механізм із зниженням всіх механізмів трофіки, тому її кінцевим результатом є альтерація у вигляді дегенеративних і дистрофічних пошкоджень органів (процес біокоагуляційної альтерації), та плазмінозалежну цитогістогемодекоагуляцію (біодекоагуляцію), що функціонує як регенераційно-нормотрофічний механізм з відновленням усіх механізмів трофіки. Тому її кінцевим результатом є усунення дегенеративно-дистрофічних пошкоджень органів і посилення внутрішньоклітинної та клітинної регенерації (процес біодекоагуляційної регенерації). Відкриття цих двох процесів дало автору можливість створити три інтегральні (цілісні) геронтологічні теорії – генетично-альтераційно-регенераційну теорію вікового розвитку та дві її складові – генетично-бікоагуляційно-альтераційну теорію старіння організму і біодекоагуляційно-регенераційну теорію його омолодження. Правдивість цих теорій підтверджена практикою – на їх основі створено спосіб омолодження організму, який в експерименті на тваринах виявися дуже ефективним.