Комплексний підхід у реабілітації дітей дошкільного віку з логоневрозом

Актуальність. Відомо, що логоневроз – це руховий невротичний розлад, який характеризується порушенням плавності, темпу і ритму мовлення. Дана патологія досить поширена серед осіб дитячого віку. Процес становлення мовленнєвої поведінки – складний за структурною і функціональною організацією (Wada J., 1975; Levy J., 1977; Андріанов O. C., 1999; Боголєпова І. Н., 1999, 2000, 2001, та ін.). Аналіз літературних джерел з проблеми, що стосується формування електричної активності мозку дітей, показує, що ступінь функціональної зрілості різних структур мозку на ключових етапах індивідуального розвитку має доволі значні розбіжності. Матеріали та методи. При застосуванні методів і засобів фізичної реабілітації при логоневрозі у дітей дошкільного віку обов’язково необхідно враховувати індивідуальні особливості розвитку даної категорії дітей. Особливо це стосується дослідження стану діяльності мозкових структур, що забезпечують формування мовлення дитини. До таких методів можна віднести електроенцефалографію (ЕЕГ) – метод реєстрації електричної активності головного мозку за допомогою системи комп’ютерної електроенцефалографії у стані функціонального спокою та з використанням функціональних проб – відкривання очей, ритмічної фото- стимуляції, гіпервентиляційної проби.