Взаємодія ліричного та орнаментального стилю у спогадовій літературі письменників української діаспори

Стаття репрезентує специфіку моделювання письменниками  взаємодію ліричного та орнаментального стилю у спогадовій літературі письменників української діаспори . Доведено, що орнаменталізм виявляє себе вишуканістю висловів, багатством метафор і порівнянь, асоціативністю думок, образів, інших художніх засобів зображення. Характерна відмова від сюжетної дії – ознака орнаментальної мемуарної прози, обірвана фраза, речення оповіді компенсується поступовими роздумами автора. Зчаста автори вдаються до контрастності, протиріччя онтологічного, майстерно змодельованих життєвих ситуацій. Поетика контрастності довкілля, світу і людини в ньому досягається із допомогою художніх поетичних образів, подій, документальних фактів. Виявлено, що орнаменталізм  – стильова характеристика,  особливість ліричної мемуарної прози, в якій яскравими фарбами виступає експресія спогадів, що є основою й стильовою окрасою творчості діаспорних літераторів. Ліричний стиль виражений у кольорах, звуках, запахах, зображенні тактильної  словесної моделі.