Знахідка монет XVIII століття з Литвинівки Вишгородського району на Київщївщині

Аналізується комплекс монет XVII ст., знайдених автором навесні 1989 р. поблизу с. Литвинівки Вишгородського району Київської області. Описано обставини виявлення та географічну локалізацію знахідки. Зроблено спробу класифікувати та атрибутувати монети, типологізувати й датувати нумізматичну пам’ятку, що складається з 21 монети Речі Посполитої, Баварії та Прибалтійських володінь Швеції, які за монетною регалією поділяються на три групи. Група А – два білонних соліди та подвійний денарій карбування Сигізмунда ІІІ (1587-1632); два мідних соліди (“боратинки”) Яна ІІ Казимира (1648-1668). Група В – 2 крейцери (“напівбатцен”) Герцогства Баварія, білон, карбування Максиміліана І (1598-1651). Група С – 15 білонних солідів Прибалтійських володінь Швеції карбування Христини Августи (1632-1654), Карла Х Густава (1654-1660) та Карла ХІ (1660-1697). Характерну для грошового обігу українських земель другої половини XVII ст. підгрупу монет знахідки становлять 6 ризьких солідів із монограмами королеви Христини Августи та Карла Х Густава, що мають явні ознаки належності до сучавських імітацій. Порівняно невелика кількість монет знахідки, їх дрібні номінали, належність до одного періоду грошового обігу, а також приблизно однаковий ступінь зношеності вірогідно свідчать, що виявлена нумізматична пам’ятка не належить до категорії монетних скарбів, а є загубленим або прихованим, а пізніше втраченим гаманцем, що належав небагатому власнику, найімовірніше селянину. Всі обставини вказують на те, що ці гроші було відкладено господарем не для тривалого зберігання, а для здійснення поточних дрібних купівель. Найбільш пізньою за датою карбування монетою у складі виявленої нумізматичної знахідки є білонний солід Лівонського герцогства із монограмою Карла ХІ зі значними слідами зношення. Введені до наукового обігу дані про карбування солідів цього шведського короля на державному монетному дворі в Ризі дозволяють стверджувати, що монета цього номіналу з монограмою Карла ХІ могла потрапити у “гаманець” із Литвинівки не раніше початку 70-х рр. XVII ст. Виявлені монети складають єдиний нумізматичний комплекс та є типовими для грошового обігу Правобережної Київщини другої половиниXVII ст.