ВИШИВКА БІСЕРОМ З МОНАСТИРІВ ТА ХРАМІВ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ ( XVIII-XX ст.)

Основним завданням підготовки даної роботи є висвітлення особливостей вишивки бісером та декоративного гаптування на прикладі робіт  чернігівського майстринь монастирського осередку Чернігова другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ ст. У підготованому матеріалі проаналізовано особливості поширення ікон та речей церковного вжитку вишитих бісером, на прикладі робіт майстринь чернігівського мистецького осередку у другій половині ХVІІ – поч. ХХ ст. В цей час Чернігів став визначним центром вишивки та гаптування. Саме декоративна вишивка з використанням бісеру в той час стала тією базою, на якій сформувалось і набуло розвитку образотворче шитво наступних століть. Видатні витвори чернігівських майстринь – це вагомий внесок до скарбниці українського мистецтва. Розглядаються призначення та функції виробів, виконаних у тогочасному Чернігові, їх поширення, матеріали та техніка їх виготовлення. Аналізуються окремі витвори, проводиться зіставлення їх з тогочасними зразками української графіки й живопису, показано вплив традиції старовірів, котрі якраз в цей час активно переселяються на територію монастирських володінь Чернігівщини. У другій половині ХVІІ – початку ХVІІІ ст. Чернігів став визначним центром вишивки та гаптування в тому числі і з використанням бісеру. Видатні витвори чернігівських майстринь – це вагомий внесок до скарбниці українського мистецтва. Про поширеність бісерного шитва в другій половині ХVІІ – на початку ХХ ст. свідчать заповіти, описи майна, ікони, елементи одягу, а також речі побутового призначення. В таких витворах гарно виглядали поєднання жовтого та чорного а також червоного та чорного кольорів.   Про популярність і поширеність вишивки бісером та гаптування у другій половині ХVІІ – початку ХVІІІ ст. свідчать ікони, зображення представників козацько еліти, різні варіанти народної картини із зображенням козака Мамая та тогочасні літературні творі чернігівських авторів. Варто згадати і опис вбрання чернігівського полковника Мартина Небаби, а також зміст описів майна і духовних заповітів козацької старшини. Ми розглядаємо вишивку шовком на прикладі творів із зібрання Чернігівського історичного музею імені В. Тарновського, пов’язаних з Черніговом.